|
Мал. 25. Текстильні волокна і Мал. 26. Прядка з ручним
пряжа веретеном
а пряжа виходила рівною і міцною. Прядку приводили в рух за допомогою ножної педалі.
На сучасних прядильних підприємствах пряжу виготовляють за допомогою складних машин в кілька послідовних етапів. Волокна спочатку розпушують, очищають від сміття, перемішують і розчісують. Потім волокна витягують в тоненьку рівну стрічку, ледь перекручують її і на прядильних машинах виробляють пряжу. Готова пряжа (нитки) йде на виготовлення тканин. Із пряжі виробляють також нитки для шиття, в'язання, вишивання.
На прядильному виробництві наймасовішою професією є прядильник. Прядильники ліквідують обриви пряжі, змінюють бобіни з пряжею (великі за розмірами котушки), доглядають за обладнанням. Сучасні підприємства поступово оснащують автоматизованими прядильними машинами, тому праця прядильника все більше зводиться до спостереження за роботою машин.
Для виготовлення одягу, білизни, домашнього взуття, м'яких меблів, парасольок, наметів, сумок та інших виробів використовують різні тканини. Вони відрізняються між собою за кольором, товщиною, м'якістю та іншими ознаками.
Тканина складається із поздовжніх і поперечних ниток, які переплітаються між собою. Нитки, що йдуть уздовж тканини, називають основою, а ті, що впоперек тканини - утоком (мал. 28). З обох боків по краю тканини проходить
|
|
