|
3. Обробка деталей.
У процесі обробки деталей їх краї згладжують, запобігають обсипанню, роблять поверхню деталей гладкою чи навпаки шорсткою. Так, деталі одягу після розкроювання обметують, щоб тканина не обсипалася. За допомогою праски їм надають певної форми, наприклад складки. Випиляні з фанери деталі зачищують шліфувальною шкуркою. На металевих деталях зачищують задирки за допомогою напилка, закруглюють краї деталей.
4. З'єднання деталей.
Мета цього етапу - з'єднати усі деталі в єдину конструкцію. Наприклад, з'єднують кузов, колеса, скло, сидіння тощо у готовий автомобіль.
5. Оздоблення виробу.
Надати виробу естетичного, виразного, сучасного вигляду можна за допомогою різних видів оздоблень. Тканину можна вишити, деревину - прикрасити різьбленням, розписом, метал - пофарбувати, полакувати тощо.
Аби здійснити процес різання тих чи інших матеріалів, їх спочатку розмічають - наносять на заготовку лінії контурів деталей виробу. Процес розмічання на деревині, металі, тканині має свої особливості. Для розмічання використовують різні інструменти (мал. 34): лінійку, олівець, циркуль, кутник, сантиметрову стрічку, крейду тощо.
Найважливіші правила розмічання такі:
1. Деталі на заготовці розміщують так, щоб відходи матеріалів були якнайменшими. Якщо виріб складається з великих і дрібних деталей, то спочатку на заготовці розміщують лекала великих деталей, а потім малими заповнюють усі проміжки.
2. При нанесенні контурів деталей слід враховувати припуски на їх обробку.
3. Розмічання деталей здійснюють з урахуванням напрямку розміщення матеріалу.
4. Спочатку необхідно розмітити усі деталі майбутнього виробу, перевірити їх кількість, правильність розташування, й лише після цього вирізати деталі.
5. Розмічання більшості матеріалів розпочинають від базової сторони. Це може бути рівна кромка деревини, тканини, картону тощо. Якщо рівної сторони немає, то її попередньо готують.
На малюнку 34 показано прийоми розмічання лінійкою, кутником, циркулем, розмічання за шаблоном чи лекалом.
|
|